Шпильки ГАРТОВАНІ 10шт асорті (Англійська) (5972)

Англійська шпилька — різновид шпильки, безпечне пристосування у формі голки, з'єднаної зі стрижнем, що має на кінці кришку. Використовується для загартування, приколювання шматків м'яких тканин та інших м'яких матеріалів. Також може бути модним аксесуаром і виготовлятися із золота або срібла, іноді з використанням страз чи коштовного каміння.
Пристосування, функціонально подібні сучасним англійським булькам, використовувалися ще понад три тисячоліть тому, вперше з'явившись у праіндоевропейських народів Причор'я [джерело не зазначене 696 днів]. У III тисячолітті до нашої ери шумери — цивілізація, що була на південному сході Міжпоказання в IV-III тисячоліттях до нашої ери, — вже використовувала шпильки, виготовлені з заліза та кістки. А в XIII столітті до нашої ери давні Європейські скріпляли тоги шпилькою, яка називалася «фібулою» (металева застібка для одягу, що є прикрасою).
У середні століття в Європі вчені відчувають брак в інструменті для кріплення аркушів паперу. На той час зшивати папір уже було незручно через щораз більші обсяги роботи. Тоді й з'являються машини для виробництва шпильок. Булавки виготовляли за допомогою розтягування металевих брусків у дріт. Потім її гармонійно розрізали та прикріпили металеву головку до кожного відрізка.
У нинішньому вигляді англійська шпилька винайшов американський інженер Волтер Хант у липня 1849 року. Права на її використання були продані за 15 $ (приблизно 400 доларів у наш час).
Однак у ті часи патент не завжди забезпечував винахідника. Уже восени того ж року підприємливий британець (Чарльц Роулів) запатентував аналог шпильки Ханта в себе на батьківщині. Тому тепер у всьому світі цю шпильку називають англійською.
Англійська шпилька може бути елементом декоративних предметів туалету: кишенею, нагрудними знаками тощо.